Про психіатричну допомогу без порушення прав - від Уляни Супрун

08.03.2020

Автор - Уляна Супрун.

Жодна людина не застрахована від того, що в неї може виникнути певна проблема з психічним здоров’ям, яка потребуватиме втручання лікаря-психіатра. Важливо не лише вчасно отримати психіатричну допомогу, але й знати порядок її надання та свої права.

Хоча сьогодні Україна поступово відмовляється від совєцьких методів лікування та поводження з психічнохворими в психіатричних лікарнях, порушення прав людини усе ще трапляється.

Пацієнти психіатричних лікарень мають такі ж права, як і пацієнти звичайних багатопрофільних лікарень. Це їм гарантує Конвенція ООН з прав людини. http://bit.ly/2Isbkl3

Людина може отримати як амбулаторну, так і стаціонарну психіатричну допомогу, але лише за умови надання усвідомленої письмової згоди. http://bit.ly/3aC6EoZ Тому потрапити на лікування можна лише за власною згодою пацієнта або за рішенням суду. Через суд це може відбутися, якщо людина потенційно небезпечна для себе та оточення. Тоді застосовується примусова госпіталізація.

Пацієнти психіатричних лікарень мають право знати, на якій підставі перебувають на лікуванні. Перед отриманням усвідомленої згоди на лікування людині зобов’язані повідомити про характер психічного розладу, методи, тривалість лікування, а також про побічні ефекти терапії.

Існує багато стереотипів про психічне здоров’я, психлікарні та власне лікування, які виникли через стигму, що, на жаль, досі присутня у нашому житті. Один з таких міфів: якщо людина потрапила у психіатричну лікарню, то це на все життя. Насправді це не так. Якщо ви потрапили в лікарню з власної волі, але потім передумали і хочете виписатися, а вам відмовляють, — це є порушенням закону.

Концепція розвитку охорони психічного здоров’я, яку ми прийняли 2017 року, передбачає відмову від застарілих антигуманних підходів та розширення прав пацієнтів у психіатричних закладах. http://bit.ly/2uVaoCC Дотримання цієї концепції має стати приводом до змін для лікарів психіатричних лікарень та власне пацієнтів, зокрема й приводом до зменшення кількості правопорушень останніх. Проте зміни не бувають швидкими і залежать не лише від керівних органів.

Знайте свої права, боріться за них, якщо знаєте, що їх порушують.

Детальніше про те, у яких випадках госпіталізація може бути примусовою, як захистити права пацієнта та куди звертатися у випадку правопорушень, у новому матеріалі спецпроєкту “PsycheЯ” від Patriot Defence / Захист Патріотів 👉 https://bit.ly/38sHPKD

Особливості звільнення працівника без спеціальної освіти: судова практика

07.03.2020

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.01.2020 (справа № 654/941/17) зробив висновок про наступне.

Підставою для розірвання трудового договору згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є саме виявлена невідповідність працівника займаній посаді.

Якщо роботодавець, на момент призначення особи знав про кваліфікаційні вимоги, що є обов'язковими для виконання цієї роботи і те, що особа займаній посаді не відповідає через відсутність спеціальної освіти, однак свідомо її призначив, то сам по собі факт відсутності документа про освіту не може бути у подальшому підставою для звільнення працівника за цим пунктом.

Виявленою невідповідністю у такому разі може бути неякісне виконання робіт; неналежне виконання трудових обов’язків через недостатню кваліфікацію.

На особу, яка є виконуючим обов’язки, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.

Обставини справи

Позивачку у справі було звільнено з посади виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу через невідповідність займаній посаді, оскільки вона не мала вищої педагогічної освіти не нижче рівня «спеціаліст», стажу педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки.

Місцевий суд частково задовольнив позов та поновив позивачку на посаді виконуючого обов’язки завідувача дошкільного навчального закладу. Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду й ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Рішення мотивовано тим, що позивачка не мала необхідних освіти та досвіду роботи, а була прийнята на роботу у зв’язку з виробничою необхідністю на посаду тимчасово виконуючого обов’язки.

Позиція Верховного Суду

Касаційну скаргу позивачки суд задовольнив: рішення апеляційного суду скасував, рішення місцевого суду залишив у силі, з огляду на таке.

Апеляційний суд не встановив факт неналежного виконання трудових обов’язків позивачкою внаслідок недостатньої кваліфікації. Працівниця на момент призначення добросовісно повідомила про відсутність спеціальної освіти, і роботодавець призначив її виконуючим обов’язки завідуючого ДНЗ. Це була її основна робота, іншої роботи на умовах сумісництва чи суміщення вона не виконувала. Тож звільнення з цієї посади є позбавленням позивачки можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Міжнародний жіночий день: старт кампанії «Жінки в освіті»

07.03.2020

2020 рік – важливий рік для прав жінок. 25 років тому, в 1995 році, жінки з різних куточків світу взяли участь у четвертій Всесвітній конференції ООН зі становища жінок у Пекіні.

179 держав-членів ООН прийняли Пекінську декларацію та Платформу дій. Делегація Інтернаціоналу освіти на чолі з президентом Сьюзан Хопгуд також взяла участь у конференції і здійснила свій внесок у це історичне досягнення.

Через двадцять п’ять років після свого прийняття Пекінська Платформа дій все ще залишається найбільш амбітною програмою сприяння реалізації прав жінок у світі.

Профспілки працівників освіти представляють як професію, в якій домінують жінки, так і галузь, яка відіграє визначальну роль у зміні менталітету, спростуванні гендерних норм і стереотипів та наданні можливостей дівчатам і жінкам змінювати світ. На минулорічному Конгресі ІО було прийнято аж три резолюції з питань активної підтримки прав жінок і дівчат та боротьби з дискримінацією. Коли настав час визначатися з новими членами Виконавчого комітету, до його складу було обрано більше жінок, ніж будь-коли. Вперше в історії Інтернаціоналу більшість його лідерів є жінками.

25-та річниця Пекінської декларації - це слушна нагода для того, щоб активізувати глобальну боротьбу за розширення прав жінок та досягнення гендерної рівності.

Відзначаючи 8 березня Міжнародний жіночий день, Інтернаціонал освіти розпочне скоординовану комунікаційну кампанію «Жінки в освіті», яка триватиме весь рік. В її рамках буде розглянуто прогрес, досягнутий за останні 25 років, оцінено внесок освітніх систем та профспілок освітян, зроблено спробу заглянути у майбутнє та визначено, що ще потрібно зробити. Тому що жодна країна у світі не виконала повністю завдання, визначені у Пекіні ще в 1995 році.

Протягом усього 2020 року в рамках кампанії «Жінки в освіті» будуть висвітлюватися дії членських організацій Інтернаціоналу освіти щодо досягнення гендерної рівності в класах, в профспілках та поза ними.

Від закликів до урядів ратифікувати Конвенцію МОП № 190 про викорінення насильства та домагань у світі праці, до привернення уваги до того факту, що 131 мільйон дівчат у всьому світі не ходять до школи – «Жінки в освіті» зведе воєдино усю роботу профспілок освітян з питань гендерної рівності та приверне до неї увагу суспільства.

Інтернаціонал освіти буде використовувати різноманітні міжнародні дні протягом року, щоб відзначати роль жінок та дівчат та розширити їхні права. Блоги, підкасти, відео- та фотоматеріали про ваші історії та історії ваших членів будуть донесені до глобальної аудиторії через усі комунікаційні канали Інтернаціоналу освіти.

«Жінки в освіті» матимуть свій візуальний стиль, Інтернаціонал освіти розробить шаблони, які можна буде використовувати для оформлення повідомлень. Усі комунікаційні матеріали можна буде завантажити з сайту Інтернаціоналу напередодні старту кампанії.

8 березня – перший день марафону «Жінки в освіті». Інтернаціонал освіти сподівається на активну співпрацю з тим, щоб 2020 рік та 25-та річниця Пекінської платформи дій стали новим імпульсом для руху за права жінок в школах, профспілках та в усьому світі.